Явуз

Османська імперія мала тривалу історію свого становлення. Створилася імперія османами 1299 року, але тому передували довгі десятиліття розвитку суспільства, яке стало основою нової держави. Туркам довелося проявити небачену стійкість, щоб захищати свої стійбища від нападок ворогів, до того ж тих було чимало, і серед них були й монголи. Доволі складно було витримати натиск ворога, але вроджене почуття гордості за свій народ дало змогу правителям витримати і довести справу своїх батьків до логічного завершення. Ним стало створення імперії, найпотужнішої, яка заслуговувала на повагу всіх гравців на світовій політичній арені. Османів поважали і боялися, бо їхня сила і міць вселяли трепет і тим державам, де на озброєнні були цілі флотилії.

Важливу роль у досягненні такого результату зіграв той факт, що спадкоємці правителів мали неймовірну жорстокість і цілеспрямованість. Таким був і Селім. Йому слід було зійти на престол і почати правити державою. Але був у Селіма ворог, і ним не був чужинець, а виступав як такий рідний брат. Рідна за кров'ю людина також бажала зайняти престол і бути першою особою держави, вписавши в історію своє ім'я, як правителя. У середовищі османів не було прийнято поступатися своїм місцем навіть кровному родичу, і слід було його усунути. Нерідко правитель, який зійшов на престол, віддавав наказ усунути всіх його братів. Селім розправився з братом, і не з одним, але не пощадив претендент на престол і батька. Народ став величати його грізною людиною, бо в гніві він був не просто страшний, а небезпечний для кожного, хто ставав на його шляху. Селім у підсумку отримав те, що йому найбільше бачилося важливим у житті.