Мене звуть Фарах

Людина як завгодно може планувати свою долю, але вона буде такою, якою приписана на роду. Мудрість людини полягає в тому, щоб прийняти її, як щось належне і продовжити жити. І це дуже складно. Фарах мала підстави підстав нарікати на свою долю, оскільки, народившись в Ірані, була змушена іммігрувати до Франції, а після вже вирушила до Стамбула. Всупереч усім труднощам вона мала підставу вважати себе щасливою, адже стала матір'ю чудового сина та здобула гідну професію. Жінка вивчилася на лікаря і старанно справлялася зі своїми обов'язками, приносячи користь суспільству. Єдиним фактором, що затьмарював настрій жінки, була відсутність коханого чоловіка, на якого вона могла б покластися в скрутну хвилину. І вже точно вона не очікувала, що така хвилина настане. Для Фарах починається чорна смуга в житті.

Підставою для такої послужила звістка про те, що син тяжко хворий. Фарах розуміє, що врятувати життя своїй дитині може тільки за наявності великої суми грошей, а такої вона не має. Серце матері розривається на частини від болю за свого сина. Вона змушена змінити країну проживання, а на новому місці їй доводиться працювати звичайною прибиральницею в клінінговій компанії. Зовсім випадковим чином вона стає свідком того, що не слід було бачити. У підсумку над жінкою нависає смертельна небезпека. Але в ситуацію втручається людина, яка ступила на кримінальний шлях. Ця людина дізнається про те, на що хворіє Керімшах. Коли він шукав Фарах, то був налаштований на інший розвиток подій. Але навіть бандит може задуматися про моральні цінності. Він не очікував, що ризикне своїм колишнім життям заради жінки, яку до пуття не знає, і чужої дитини. Але він нібито не в силах вчинити інакше, немов позбавлений вибору.