Запалюючи зірки

Мо Санмей зробив багато помилок, відсидів термін і вирішив змінитись. Після звільнення з тюремного ув'язнення чоловік вів правильний спосіб життя, адже він занадто короткий, щоб дурити. Він почав працювати у похоронному бюро. Одного разу, до нього надійшло звичайне замовлення із сюрпризом. У Сяо Вень росла без батьків, її вихованням займалася бабуся. Вони жили бідно, але рідна людина завжди намагалася ощасливити внучку, дарувати подарунки, купувати гарні речі, радувати, водити до парків розваг. Але на ранок бабуся не прокинулася. Маленька дівчинка хотіла розбудити її, кричала, просила встати, плакала, але жінка не ворушилася.

Вона померла, на виклик приїхав Мо. Він провів останній ритуал перед кремацією та забрав тіло. Дівчинка бачила, хто повів її кохану людину, і намагалася повернути назад додому. Вона стежила за злодієм, просила привезти бабусю, лишити її. Вона не розуміла, що її не повернути. Чоловік розлютився, коли вкотре побачив Сяо, і розповів усю правду. Вона не могла змиритися з правдою, тоді грізний, беземоційний Мо забрав її додому. Тепер він дбає про прийомну доньку, читає казки, водить до парку, кафе, купує смакоти. Вперше після виходу він відчув радість і спокій.